Якщо читати кожен текст, який трапляється протягом дня, можна збожеволіти. Та й ніхто цього не робить. У сучасної людини мозок працює на кшталт сканера – якщо протягом кількох секунд нічого цікавого не виявлено, то й читати матеріал нема чого. Врятувати хорошу статтю можуть заголовок та підзаголовки. Але робити це потрібно правильно. Зараз пояснимо, як.
Без заголовка не цікаво
Перше, що потрібно мозку, щоб зацікавитись – контраст. Аркуш паперу із суцільним текстом навряд чи приверне увагу. А якщо додати заголовок і кілька підзаголовків, очам стане легше і відразу захочеться дізнатися, про що написано. Використовуючи короткі фрази та великий шрифт, автор розставляє акценти. Так влаштований розум: контрастні картинки здаються легшими та привабливими. І так у всьому.
У світі, де за уваги читача доводиться боротися, завдання копірайтера – створити контраст у тексті. Це вже половина успіху. Друга половина – цікава стаття, щоб людина не пошкодувала витраченого часу і не прокляла вас за неякісний контент.
Про заголовки добре написав автор розсилки та перевірочного сервісу «Головред» Максим Ільяхов. Тож у цій статті звернемося до його класифікації. Отже, заголовки у текстах виконують три функції: рекламну, навігаційну та інформаційну.
Заголовок – найкраща реклама
Навіть якщо ви підготували для читачів суперунікальну статтю, вони про це не дізнаються без реклами. Тому заголовок має повною мірою відбивати користь, яку отримає людина, прочитавши текст остаточно. Користь може бути різною:
- прагматична (навчився нового, заробив);
- емоційна (задовольнила цікавість);
- соціальна (сформував думку, дізнався більше за інших).
Для залучення уваги можна використовувати базові людські цінності: гордовитість, заздрість, хіть, обжерливість, гнів, зневіру та жадібність. Деякі примудряються вмістити в один заголовок усі. Але це вже більше стосується жовтої преси. Новини із заголовками типу «Шок! Вона схудла на 25 кг на тиждень, купивши в аптеці…» розраховані на обман користувачів. Люди клікають на тексти, бачать рекламу, зляться, обурюються, а прибуток виданню капає.
“Жовті” заголовки краще не використовувати, як і заголовки “нижче пояса” з переходом на особи та пікантні припущення. Іноді вони допустимі, але зловживання такими методами може негативно позначитися на репутації видання та автора. Тим більше, що іноді контент розрахований на певну аудиторію. Не потрібно намагатися залучити всіх у статтю про остеоінтеграцію дентальних імплантів, якщо вона призначена для стоматологів.
Без шкоди для іміджу можна використовувати у заголовках маркери порядку, формату, аудиторії. Наприклад, заголовок “Правила життя Леонардо Ді Капріо” або “5 варіантів простих сніданків” вказують на те, що хтось структурував важливу інформацію за вас, залишилося лише прочитати. І це працює.
Маркер формату вказує, що під відповідним заголовком читач знайде не просто статтю, а дайджест, методичку, інструкцію або інший інфопродукт.
Маркер аудиторії звертається до певної групи людей. Наприклад, «Поети! Стартує конкурс імені А. С. Пушкіна».
Навігація: не змушуйте довго шукати
У деяких ситуаціях вам не потрібно працювати над тим, щоб залучити читача, він і так весь в очікуванні. Наприклад, якщо йдеться про інструкції для техніки або меблів. Для таких заголовків діє алгоритм користі – уперед, подібне – узгодити, несхоже – розділити.
Наприклад, якщо пральна машина видає помилку 2h, заголовок має так і називатися «Помилка 2h». Що робити”. Подібні мовні елементи слід призвести до однакового синтаксису, а несхожі не намагатися написати однаково. Це допоможе людині зорієнтуватися та знайти потрібне.
Інформація: давайте підказки
Інформаційні заголовки можуть бути називними та транзитними. Перші вказують, про що йтиметься у наступному текстовому фрагменті. Другі – одразу повідомляють головну думку абзацу. Можна робити називний заголовок та транзитні підзаголовки і навпаки.
Але підзаголовки краще робити одного типу, інакше вони будуть неузгоджені та постраждає сприйняття тексту.
Усі вище описані заголовки пов’язані зі змістом розповіді. Але є ще креативні заголовки, які можуть використовуватися в різних галузях, але навіть не натякати на те, про що стаття. Приклади: “Життя зі смаком”, “Справа техніки”, “Нова висота”. Їх взагалі краще забути.
Грамотні заголовки h1, h2, h3 – успішна оптимізація
Є окремий різновид заголовків, з якими стикаються SEO-фахівці. Від їх правильного складання залежить позиція сторінки у пошуку.
Заголовок першого рівня (H1) – це назва сторінки, яка відображається у верхній частині. Пошуковики «сканують» його у першу чергу. Він повинен мати ключові слова, але не бути занадто довгим. H1 пишеться не тільки для машин, але і для людей, і має чітко відображати тему статті.
Заголовки нижчих рівнів (h2, h3) також мають містити ключові слова та розкривати тему текстового блоку, який «очолюють». Їхня довжина не повинна перевищувати 60 символів.
Потрібно враховувати, що заголовки з великою кількістю ключових слів можуть сприйматися як спам. Тоді сайти знижуватимуться в ранжуванні і відправлятимуться подалі від перших сторінок пошуку.
Головна порада з приводу заголовків, яку має взяти до уваги кожен копірайтер, – ними не можна нехтувати. Поганий заголовок здатний знецінити навіть найгеніальніший текст, а добрий – успішно просунути. Ось і вся магія.
