Багатьом може здатися, що робота журналіста та копірайтера – одне й те саме. Кожен із цих фахівців пише тексти, має бути грамотним, креативним та послідовним. Однак якщо розглядати названі професії глибше, стає очевидним важливий факт – незважаючи на те, що журналіст та копірайтер є авторами матеріалів, вони працюють за різним принципом. Завдання першого – показати читачу, глядачу чи слухачу максимально широку картинку, перенести на місце подій, познайомити з персонажами. У цей час копірайтер повинен абстрагуватися від усього широкого і загального. Він має розповісти про щось одне максимально лаконічно, але при цьому надаючи вичерпну інформацію.
Проте можна з упевненістю говорити, що досвід роботи у кожному із зазначених напрямів є дуже цінним. Працюючи тривалий час копірайтером, людина «набиває руку», починає писати матеріали швидше, підвищує грамотність. Якщо вона вирішить змінити свою професію та піти в журналістику, цей досвід допоможе їй швидше впоратися із написанням репортажів. І навпаки – журналіст, який вирішив спробувати свої сили у копірайтингу, матиме певну перевагу. Йому буде простіше вибудовувати тексти логічно, робити їх такими, що чіпляють. Але! Основним азам все ж таки доведеться навчатися як у першому, так і в другому випадку.
У цій статті ми розглянемо одну із ситуацій – «перевтілення» журналіста на копірайтера. Назвемо всі переваги та ряд недоліків, з якими можна зіткнутися.
Плюси журналістського досвіду у роботі копірайтером
Головною метою журналіста під час написання матеріалу є яскравий опис ситуації. При цьому людина, яка сприймає цей текст, має відчути себе безпосереднім учасником цього дійства. І тут не важливо, йдеться про якийсь захід або про розслідування, або, наприклад, інтерв’ю. Ставлячи перед собою таке завдання, журналіст повинен вибудовувати свою розповідь дуже послідовно: «Ми прийшли туди», «Побачили те, те й те», «Поспілкувалися з тим, тим і тим», «Зробили такі висновки». Якщо текст написаний у такій логічній послідовності, він буде не просто цікавим для аудиторії – його легко сприймати і запам’ятовувати.
Ці характеристики дуже важливі і для текстів у копірайтингу. Навіть в описах товарів чи послуг послідовність має значення. Просте перерахування характеристик і переваг об’єкта не відкладається у пам’яті читача (крім тих випадків, коли він ставить за мету дізнатися конкретну інформацію про той чи інший параметр). Найефективнішим буде текст, у якому читач як би віддалено знайомиться з описуваним предметом. У цьому випадку можна використати той же алгоритм побудови матеріалу, який застосовують журналісти під час написання репортажів:
- Спочатку описується візуальна складова – ніби людина тільки побачила об’єкт і може оцінити лише зовнішні характеристики.
- Далі автор знайомить із «технічними» параметрами – наприклад, потужністю (для техніки), складом (для продуктів чи косметики), технологією виконання (для послуг).
- Після цього потрібно завантажити читача – описати ті характеристики, які можна дізнатися, випробувавши або скуштувавши об’єкт (зручність, смак та ін.).
- Насамкінець важливо «зробити висновок» – позначити той ефект, який читач зможе отримати після придбання товару чи послуги.
Ще один важливий момент – це деталізація. Для журналіста обов’язковим є перерахування тих деталей, які можуть зачепити аудиторію. Часто саме вони відіграють найважливішу роль у тексті, роблять його таким, що запам’ятовується. Наприклад, це можуть бути вражаючі цифри – розповідаючи про збирання врожаю, можна сказати скільки тонн зерна за день збирає один комбайн. Це та інформація, якою людина може захотіти навіть поділитися з іншими, а значить – вона точно її запам’ятає. У копірайтингу так само. Є загальні характеристики, особливості, які не викликають особливого інтересу в читача. Звісно, вони потрібні у тексті. Але варто також знайти ті деталі, які будуть яскравішими, – наприклад, скільки квадратних метрів може очистити робот-пилосмок за одну годину.
Усі ці прийоми можуть зробити якіснішим будь-який текст. У цьому випадку вдасться отримати незаперечні плюси – матеріал буде легше сприймати і розуміти, він стане цікавим і чіпляючим, а також з більшою ймовірністю запам’ятається читачеві.
Чи є недоліки?
Однак без мінусів тут також не вдасться обійтись. Серед основних можна назвати такі:
- Журналісти нерідко «ллють воду» для того, щоб зробити репортаж яскравішим. Така інформація дозволяє зануритися в історію, що дуже важливо у цьому випадку. Але для копірайтерів це неприпустимо. Їхні тексти повинні відповідати загальним SEO-вимогам, а отже, всю воду за можливості необхідно виключати.
- Для журналістів неприпустиме використання оціночних суджень. У своєму матеріалі вони не можуть сказати, що «погода хороша». Правильно описати її – сказати, що «світить сонце, дощу та вітру немає». Але цілком імовірно, що хтось із аудиторії не любить таку погоду, а значить, для нього оцінка «хороша» буде невірною. При цьому копірайтери можуть використовувати такі прийоми, особливо в комерційних текстах. Наприклад, при описі дивану можна говорити, що він міцний, м’який і зручний. Журналіст, який тільки починає працювати в копірайтингу, може побоятися використовувати подібні судження. У результаті його текст не відповідатиме запитам замовника, оскільки не покаже всіх переваг об’єкта.
- У журналістській діяльності вкрай важливою є актуальність – якщо про штучний інтелект почали говорити вчора, то сьогодні вже немає сенсу повторювати відомі факти. Так само, як і в попередньому пункті, це може стати на заваді при написанні текстів. Автор за звичкою опустить інформацію, яка й так вже відома, хоча для текстів у копірайтингу вона, навпаки, може мати величезне значення, оскільки містить важливі запити.
Але слід зазначити, що такі недоліки є лише умовними. Написавши хоча б десяток текстів, журналіст зможе зануритися у всі особливості та специфіку копірайтингу. Будучи грамотним та креативним, він зможе швидко показати хороший результат, впорається з великими обсягами роботи. А це означає, що будь-який досвід написання текстів корисний, якщо ви хочете стати хоч копірайтером, хоч журналістом.
